ФАНТАСТИКА

ДЕТЕКТИВЫ И БОЕВИКИ

ПРОЗА

ЛЮБОВНЫЕ РОМАНЫ

ПРИКЛЮЧЕНИЯ

ДЕТСКИЕ КНИГИ

ПОЭЗИЯ, ДРАМАТУРГИЯ

НАУКА, ОБРАЗОВАНИЕ

ДОКУМЕНТАЛЬНОЕ

СПРАВОЧНИКИ

ЮМОР

ДОМ, СЕМЬЯ

РЕЛИГИЯ

ДЕЛОВАЯ ЛИТЕРАТУРА

Последние отзывы

Обрученная во сне

очень нудно >>>>>

Королевство грез

Очень скучно >>>>>

Влюбленная вдова

Где-то на 15 странице поняла, что это полная хрень, но, с упорством мазохостки продолжала читать "это" аж до 94... >>>>>

Любовная терапия

Не дочитала.... все ждала когда что то начнётся... не понравилось >>>>>

Раз и навсегда

Не понравился. Банально, предсказуемо, просто неинтересно читать - нет изюминки. Не понимаю восторженных отзывов... >>>>>




  191  

— Гей! Гей! — застерігаючи, вигукнув Ґешер. — Про що це ти,хлопче?

— Чому ти не сказав Цок–Цоку, хто насправді дав тобі пароль, Ґешере? Тоді я скажу, де ти його тримаєш.

Цок–Цок вочевидь зацікавився: його здивований погляд перебіг із Джейка на Ґешера.

— Про що це він?

— Та ні про що! — відповів Ґешер і, не втримавшись, крадькома зиркнув на Гутса. — Він просто прикриває свою дупу, хоче замість себе мене посадити на гарячий горщик, Цокі. Я ж тобі казав, що він впертий! Хіба ж я не казав…

— Чом би вам не зазирнути в складки його хустки? — запропонував Джейк. — Він там ховає клапоть паперу із записаним на ньому словом. Мені довелося йому прочитати, бо він навіть цього не зміг.

Цього разу Цок–Цок розлютився не одразу. Його лице темнішало поступово, як літнє небо перед страхітливою грозою.

— Дай–но, Ґешере, я подивлюся, що в тебе там у хустці, — глухим тихим голосом наказав він. — Тобі ж не шкода для старого приятеля?

— Він бреше, не вір йому! — закричав Ґешер, хапаючись руками за хустку і відступаючи на два кроки до прихистку круглої стіни. Просто над його головою світилися облямовані золотом очі Юка. — Варто лишень один раз глянути йому в обличчя, і стає ясно, що це мале вперте брехло!

Цок–Цок перевів погляд на Гутса. Той стояв позеленілий від страху.

— А ти що скажеш? — спитав Цок–Цок своїм жаским тихим голосом. Що скажеш, Гутермене? Я знаю, що ви з Ґешером старі підари, а в тебе замість голови — дупа, але ж ти не міг бути настільки тупим, щоб записати пароль від потаємних приміщень… чи міг? Міг?!

— Я… я тіко хтів… — пробелькотів Гутс.

— Стули пельку! — загорлав Ґешер. І кинув на Джейка погляд, сповнений дикої ненависті. — Все, любчику, ти труп. Я тобі обіцяю.

— Зніми хустку, Ґешере, — наказав Цок–Цок. — Я хочу подивитися, що там у ній.

Джейк непомітно відступив у бік пульта, на якому були кнопки.

— Ні! — Ґешер міцно притис хустку до голови, наче боявся, що вона полетить геть. — Хай мене грім поб'є, але ні!

— Потримай його, Брендоне, — сказав Цок–Цок.

Брендон підскочив до Ґешера, але той, хоч і не був таким

спритним, як Цок–Цок, ухилився, висмикнув з–за халяви чобота ніж і встромив його Брендонові в руку.

— Ох ти ж виродок! — закричав Брендон від здивування й болю, коли кров рікою ринула з його руки.

— Подивися, що ти накоїв! — заверещала Тіллі.

— Мені що, самому все робити? — закричав Цок–Цок, але радше від роздратування, ніж злості, й скочив на ноги. Ґешер відступав, виводячи перед його обличчям скривавленим ножем містичні візерунки. Другою рукою він міцно притискав до голови хустку.

— Назад, — важко дихаючи, проказав він. — Я люблю тебе як брата, Цокі, але якщо ти підійдеш, то я шпирну тебе цим ножем у пузо.

— Ти? Сумніваюсь, — сміючись, підштрикнув його Цок–Цок. Він дістав свого власного ножа з піхов і обережно тримав його за руків'я зі слонової кістки. Всі погляди були прикуті до них двох. Джейк зробив два швидкі кроки до пульта з кнопками й потягнувся до тієї, яку, здається, натискав Цок–Цок.

Ґешер відступав спиною до вигнутої стіни. Лампи–трубки розфарбували його побите мандрусом лице в юродиву палітру кольорів: жовчно–зелений, лихоманково–червоний, жовтушно–жовтий. Тепер під вентиляційною шахтою, звідки за ними спостерігав Юк, стояв уже Цок–Цок.

— Опусти ніж, Ґешере, — розважливим тоном порадив Цок–Цок. — Ти привів хлопця, як я й просив. Якщо когось і варто підрізати за всю цю мутотінь, то не тебе, а Гутса. Просто покажи мені…

І тут Джейк побачив, що Юк готується стрибнути, та зрозумів дві речі: на що зараз наважиться шалапут і хто його на таке намовив.

— Юк, ні! — пронизливо закричав він.

Всі погляди звернулися до нього. І тієї ж миті Юк стрибнув. Він вибив нетривкі вентиляційні грати, вони полетіли на підлогу. Цок–Цок рвучко повернувся на шум, і Юк упав йому на обличчя, кусаючи й роздираючи шкіру кігтями.

32

Навіть крізь подвійні двері до Роланда долинув крик — Юк, ні! — і його серце пішло у п'яти. Він чекав, що повернеться колесо на дверях, але воно не поверталося. Тож він заплющив очі й послав такий потужний імпульс, на який тільки був спроможний: «Двері, Джейку! Відчини двері!»

Відповіді він не відчув, і картинка–видиво зникла. Його зв'язок з Джейком (хай який слабенький і нетривкий від самого початку) був перерваний.

  191