очень нудно 
62 
Локарт і Снейп стали обличчям одне до одного і вклонилися, принаймні Локарт, який зробив широкий жест руками. Снейп тільки роздратовано кивнув головою. Потім вони підняли перед собою чарівні палички, немов мечі.
— Як бачите, ми тримаємо чарівні палички у традиційній бойовій позиції, — проінструктував Локарт мовчазну юрбу. — На рахунок три ми обміняємося першими закляттями. Жоден із нас, звичайно, не збирається вбивати суперника.
— Я б не був таким певним, — пробурмотів Гаррі, дивлячись, як вишкірив зуби Снейп.
— Один!.. Два!.. Три!
Обидва дуелянти підняли палички вгору. Снейп вигукнув: «Експеліармус!» Спалахнуло яскраво–червоне сяйво, і Локарта збило з ніг, він зірвався зі сцени, гепнувся плечима об стіну і сповз, розпростершись, на підлогу.
Мелфой і ще дехто зі слизеринців радісно закричали. Герміона увесь час ставала навшпиньки.
— Як, по–вашому, він цілий? — пропищала вона, прикривши пальцями рот.
— А хіба не все одно? — обізвалися разом Гаррі й Рон.
Локарт невпевнено зіп’явся на ноги. Його капелюх злетів, а хвилясте волосся стояло сторч.
— Ну, ось так! — сказав він, знову вилазячи на сцену. — Це було знезброювальне заклинання… Як бачите, я загубив свою паличку… О, дякую, міс Браун. Так, чудова думка показати їм це, професоре Снейпе, але, якщо ви не заперечуєте, мушу сказати, що ваші наміри були надто вже очевидні. Якби я захотів вас зупинити, це було б дуже легко. Але я вирішив, що для них буде наукою побачити…
Снейп мав убивчий вигляд. Професор Локарт, мабуть, таки це зауважив, бо швиденько промовив:
— Гаразд, досить демонстрацій! Я зараз вийду до вас і поділю всіх на пари. Професоре Снейпе, чи не могли б ви мені допомогти?..
Учителі рушили крізь юрбу, добираючи партнерів. Локарт поєднав Невіла з Джастіном Фінч–Флечлі, а Снейп найперше підійшов до Гаррі й Рона.
— Пора, я думаю, роз’єднати нашу команду–мрію! — вишкірився він. — Візлі, твоїм партнером буде Фініґан. Поттере…
Гаррі автоматично рушив до Герміони.
— Я так не думаю, — холодно всміхнувся Снейп. — Містере Мелфою, підійдіть–но сюди. Побачимо, що ви зробите зі славетним Поттером. А ви, міс Ґрейнджер… вашою партнеркою буде міс Булстроуд.
Мелфой підійшов, самовдоволено посміхаючись. За ним дибала слизеринська дівчина, яка нагадала Гаррі малюнок із книжки «Феєрії з фуріями». Вона була дебела й незграбна, а її важкі щелепи агресивно випиналися.
Герміона привітала її легенькою усмішкою, на яку та навіть не відповіла.
— Станьте обличчям до партнерів, — вигукнув зі сцени Локарт, — і вклоніться!
Гаррі й Мелфой ледь помітно схилили голови, не спускаючи один з одного очей.
— Палички напоготові! — крикнув Локарт. — Коли я порахую до трьох, обміняйтеся закляттями для знезброєння суперника, — тільки для знезброєння! — нам не потрібні нещасні випадки. Один!.. Два!.. Три!!!
Гаррі махнув паличкою над плечем, але Мелфой почав ще на рахунок «два», і його проклін ударив Гаррі з такою силою, ніби хтось гупнув його по голові баняком. Він заточився, але не більше, і тієї ж миті скерував свою чарівну паличку просто на Мелфоя.
— Ріктусемпра! — вигукнув він.
Пучок сріблистого сяйва вдарив Мелфоя в живіт, і той зігнувся, важко дихаючи.
— Я ж казав, тільки для обезброєння! — стривожено закричав Локарт над головами войовничого натовпу. А Мелфой упав навколішки: Гаррі наслав на нього закляття–лоскіт, і той зі сміху ледь не вмирав. Гаррі позадкував, відчуваючи, що не дуже чесно зачаровувати лежачого Мелфоя, але це було помилкою. Набравши повітря, Мелфой скерував свою паличку на його коліна і прошипів: «Таранталеґра!». Наступної миті Гарріні ноги почали безконтрольно смикатися, мовби він танцював чарльстон.
— Стоп! Стоп! — заверещав Локарт, але Снейп перехопив ініціативу.
— Фініте Інкантатем! — крикнув він, і Гаррі перестав танцювати, Мелфой — сміятися, й усі нарешті змогли роззирнутися довкола.
Над залою висіла пелена зеленуватого диму І Невіл, і Джастін лежали, важко дихаючи, на підлозі; Рон підтримував Шеймуса з посірілим обличчям, вибачаючись за все, що накоїла його поламана чарівна паличка, а от Герміона і Мілісент Булст–роуд і далі вовтузилися: Мілісент затисла Герміоні голову руками, і та скімлила з болю. Їхні чарівні палички валялися на підлозі. Гаррі підскочив до дівчат і відтягнув Мілісент. Це було нелегко, бо вона була значно більша за нього.
62 
