— Ой, заткнися! — обурилася Герміона, але погодилася стежити за Снейпом.
— А нам краще пильнувати коридор на четвертому поверсі, — сказав Гаррі Ронові. — Ходімо.
Але план не вдався. Не встигли вони підійти до дверей, за якими був Флафі, як там виникла професорка Макґонеґел, і цього разу вона вже не стримувалася.
— Мабуть, ви гадаєте, що вас важче позбутися, ніж лихих чарів! — лютувала вона. — Годі вже цих дурниць! Якщо я почую, що ви знову сюди прийшли, я зніму з Ґрифіндору ще п'ятдесят очок! Так, Візлі, зі свого гуртожитку!..
Гаррі й Рон повернулися до вітальні. Тільки-но Гаррі сказав: "Принаймні, Герміона сидить на хвості у Снейпа", як відхилився портрет Гладкої Пані й показалася Герміона.
— Вибач, Гаррі! — забідкалася вона. — Снейп вийшов і спитав, що я там роблю? Я сказала, що чекаю Флитвіка, а Снейп зразу пішов і покликав його, отож я тільки тепер звільнилася, і не знаю, де дівся Снейп.
— Ну що ж, тоді іншого виходу немає, правда? — спитав Гаррі.
Друзі мовчки дивилися на нього. Він зблід, а його очі зблискували.
— Сьогодні я постараюся першим дістатися до каменя.
— Ти збожеволів! — вигукнув Рон.
— Не йди! — запротестувала Герміона. — Після всього, що сказали Макґонеґел і Снейп?.. Тебе ж виженуть!
— НУ ТО Й ЩО? — крикнув Гаррі. — Невже ви не розумієте?! Якщо Снейп заволодіє каменем — повернеться Волдеморт! Хіба ви не чули, що діялось, коли він намагався захопити владу? Гоґвортс просто зникне, і мене вже не буде звідки виганяти! Він його розвалить або перетворить у школу чорної магії! Тут ідеться не про втрату очок, невже ви не бачите? Невже ви гадаєте, що він лишить вас і ваші родини у спокої після того, як Ґрифіндор завоює кубок гуртожитків? Якщо мене впіймають перед тим, як я дістануся до каменя — що ж, тоді я повернуся до Дурслів і чекатиму, коли мене там знайде Волдеморт. Просто помру трохи пізніше, бо я ніколи не перейду до темних сил! Сьогодні я пролізу крізь той люк, і мене не зупинять навіть ваші вмовляння!.. Волдеморт убив моїх батьків, пам'ятаєте?..
Гаррі люто глянув на друзів.
— Ти правий, Гаррі, — тихенько мовила Герміона.
— Я накину плаща-невидимку — сказав Гаррі. — На щастя, він знов у мене.
— А ми вмістимося під ним усі троє? — запитав Рон.
— Усі… усі троє?
— Ой, не придурюйся! Невже ти думаєш, що ми тебе пустимо самого?
— Звичайно ж, ні! — жваво додала Герміона. — Як ти збираєшся дійти до каменя без нас? Я зараз піду й перегляну книжки, може, знайду щось корисне…
— Але якщо нас упіймають, вас виженуть теж…
— Не думаю, — заперечила Герміона. — Флит-вік сказав мені по секрету, що я отримала з його іспиту п'ять з трьома плюсами. Тепер мене так просто не виженуть.
Після вечері вони всі втрьох сиділи у вітальні. Ніхто їх не турбував; зрештою, жоден ґрифіндорець ще й досі не розмовляв із Гаррі. І сьогодні вперше це його не засмучувало. Герміона переглядала свої конспекти, сподіваючись натрапити на одне з тих заклинань, яке їм треба буде подолати. Гаррі й Рон мовчали. Вони обидва обмірковували те, що їм доведеться зробити.
Поступово решта дітей розійшлися по спальнях, і кімната спорожніла.
— Може, принеси вже плащ, — пробурмотів Рон, коли нарешті, позіхаючи й потягуючись, з вітальні вийшов Лі Джордан.
Гаррі побіг нагору до спальні. Дістав плаща, а тоді помітив дудку, яку на Різдво подарував йому Геґрід. Поклав її до кишені, щоб заграти на ній Флафі, — співати йому щось не хотілося.
Побіг назад до вітальні.
— Краще накиньмо плаща тут, щоб побачити, чи він накриє нас трьох. Бо раптом Філч помітить чиюсь ногу, яка блукає сама собою…
— Що це ви робите? — пролунав голос із кутка кімнати.
З-за крісла виник Невіл, стискаючи в руках Тревора — жабку, яка знову намагалася втекти на волю.
— Нічого, Невіле, нічого! — відповів Гаррі, поспіхом ховаючи плащ за спину.
Невіл глянув на їхні винуваті обличчя.
— Ви знову кудись ідете! — здогадався він.
— Ні-ні! — заперечила Герміона. — Нікуди ми не йдемо. Чому ти не лягаєш спати, Невіле?
Гаррі глянув на високий годинник біля дверей. Не можна втрачати ані хвилини. Снейп, можливо, вже намагається приспати Флафі.
— Вам не можна нікуди йти! — сказав Невіл, — вас знову піймають. Ґрифіндор матиме ще більше проблем.
— Ти не розумієш, — пояснив Гаррі, — це дуже важлива справа.
Але Невіл явно настроював себе на щось відчайдушне.
— Я вам не дозволю! — сказав він, підбігши до портрета з отвором. — Я… буду з вами битися!