очень нудно 
87 
— Гаррі, піди по діагоналі на чотири клітинки праворуч.
Перший справжній шок стався тоді, коли вбили їхнього другого коня. Біла королева звалила його з ніг і скинула з шахівниці; бідолаха упав долілиць і не ворушився.
— Я мусив піти на цю жертву, — сказав приголомшений Рон. — Тепер можна забрати того слона. Герміоно, давай!
Кожного разу, коли вони втрачали свою фігуру, суперники були немилосердні. Невдовзі попід стіною назбиралася ціла купа поранених чорних фігур. Двічі Рон лиш останньої миті устигав помітити, що Гаррі й Герміона в небезпеці. Сам він стрибав скрізь по дошці і забрав майже стільки білих фігур, скільки було втрачено чорних.
— Ми вже так близько! — пробурмотів він раптом. — Дайте подумати… дайте подумати…
Біла королева повернула до нього своє порожнє обличчя.
— Так, — тихенько мовив Рон, — це єдиний вихід… Мене мають збити.
— НІ! — вигукнули Гаррі й Герміона.
— Це шахи! — сказав Рон. — Треба йти на жертви! Я зроблю крок уперед, і вона мене забере, а ти, Гаррі, оголосиш тоді королю шах і мат!
— Але ж…
— Ти хочеш зупинити Снейпа чи ні?
— Рон…
— Слухай, якщо ти не поквапишся, він може вкрасти камінь!
Ну, що тут удієш?..
— Готові? — перепитав Рон, блідий, але рішучий. — Я йду, а ви не гайте часу після виграшу.
Ступив уперед, і біла королева кинулася на нього. Вдарила Рона по голові своєю кам'яною рукою, і він звалився додолу. Герміона скрикнула, проте лишилася на своїй клітинці. Біла королева відтягнула Рона вбік. Він був, здається, непритомним.
Затремтівши, Гаррі перейшов на три клітинки ліворуч.
Білий король скинув свою корону й пожбурив її Гаррі під ноги. Чорні виграли. Фігури вклонилися й розступилися, звільнивши шлях до дверей. Востаннє кинувши розпачливий погляд на Рона, Гаррі з Герміоною зайшли у двері й попрямували наступним переходом угору.
— А що, як він?..
— Усе з ним буде гаразд, — сказав Гаррі, намагаючись переконати в цьому й самого себе. — Як ти гадаєш, що тепер?
— Спраут підготувала пастку диявола, Флитвік, мабуть, зачарував ключі, Макґонеґел здійснила трансфігурацію, щоб оживити шахові фігури, отже, лишаються закляття Квірела і Снейпа…
Підійшли до наступних дверей.
— Усе нормально? — прошепотів Гаррі.
— Давай.
Гаррі штовхнув їх.
На них війнуло жахливим смородом, і вони швиденько прикрили носи мантіями. їхні очі сльозилися, а просто перед собою на підлозі вони побачили вже задубілого троля, ще більшого, ніж той, з яким вони билися раніше, і з кривавою ґулею на голові.
— Добре, що нам не довелося битися з оцим, — прошепотів Гаррі, обережно переступаючи через товстезну ногу троля. — Мерщій, тут нема чим дихати!
Вони відчинили наступні двері, боязко очікуючи нових сюрпризів. Проте нічого страшного не побачили. Там стояв стіл із сімома поставленими рядочком пляшками різної форми.
— Снейпове закляття! — сказав Гаррі. — Що робити?
Вони переступили через поріг, і відразу за ними в одвірку спалахнув вогонь. Це був незвичний пурпуровий вогонь. Тієї ж миті взялися чорними язиками полум'я двері попереду. Вони потрапили в пастку.
— Глянь! — Герміона схопила сувій паперу, що лежав біля пляшок. Гаррі зазирнув їй через плече, і вони прочитали:
- Попереду загроза, безпека вже позаду,
- та дві з нас можуть повісти, як дати собі раду.
- Одна з семи підкаже, як досягти мети,
- як іншу раптом вип'єш — назад повернеш ти.
- У двох із нас налите вино із кропиви,
- а ще у трьох — отрута для шлунка й голови.
- Тож вибирай, інакше — назавжди тут заснеш,
- щоб вижити, чотири підказки ти знайдеш.
- По-перше: як підступно отруту не ховай,
- вона завжди ліворуч від кропиви — вважай!
- По-друге: різні пляшечки стоять по два кінці,
- як хочеш рушити вперед — не руш пляшчини ці.
- По-третє: всі ці пляшечки за розмірами різні,
- але ні карлик, ні гігант не містять трунки грізні.
- І по-четверте: другі скраю — однакові на смак,
- хоч зовні близнюками їх ти не назвеш ніяк.
Герміона полегшено зітхнула, і Гаррі здивовано побачив, що вона усміхається, хоча йому було аж ніяк не до сміху.
— Чудово! — сказала Герміона. — Це не чари, а логічна загадка. Безліч видатних чарівників не мали ні грама логіки і застрягли б тут навіки.
— Але таке може статися і з нами, хіба ні?
— Звичайно, ні! — заперечила Герміона. — Цейї папір усе пояснює. Є сім пляшок: у трьох — отрута; у двох — вино; одна з них допоможе нам безпечно пройти через чорний вогонь, а друга — повернутися назад через пурпуровий.
87 
