112 
- Ні, - заперечила вона. -Як це «ні»?
- Атак, бо вже новий пароль,-пояснила Гладка Пані. - І прошу тут не кричати.
- Нас тут не було, звідки нам?…
- Гаррі! Джіні!
До них бігла розрум'янена Герміона в плащі, шапці й рукавичках.
- Я повернулася години дві тому, оце відвідала Геґріда й Бак… тобто Чахокрила, - захекано повідомила вона. - Гарно відсвяткували Різдво?
- Так, - одразу відповів Рон, - чимало подій, Руфус Скрім…
- Гаррі, я щось для тебе маю, - Герміона навіть не глянула на Рона. й бровою не повела, ніби його й не чула. - Ой, стривайте… пароль. Поміркованість.
- Отож, - кволо зітхнула Гладка Пані і відхилилася, відкриваючи отвір за портретом.
- Що з нею? - здивувався Гаррі.
- Очевидно, перепила під час Різдва, - закотила очі
Герміона й перша увійшла до переповненої вітальні. - Гладка Пані зі своєю подругою Віолеттою видудлила всі запаси вина на картині з п'яними ченцями - тій, що біля класу заклинань. Але то таке…
Вона понишпорила в кишені й вийняла сувій пергаменту, списаний Дамблдоровим почерком.
- Чудово. - зрадів Гаррі, відразу розгорнув пергамент і довідався, що черговий урок з Дамблдором заплановано вже на завтрашній вечір.-Я йому повинен стільки всього розповісти… і вам теж. Ходімо десь сядемо…
Але тієї миті почувся голосний писк: «Рончик-Бончик!». - хтозна-звідки вилетіла Лаванда Браун і кинулася Ронові в обійми. Дехто з присутніх захихотів; Герміона дзвінко розсміялася й звернулася до Джіні:
- Там є столик… підемо?
- Ні, дякую, я обіцяла зустрітися з Діном,-відмовилася Джіні, хоч Гаррі й помітив, що сказала вона це без особливого завзяття. Покинувши Рона з Лавандою, які, здавалося, демонструють боротьбу у вертикальному положенні, Гаррі повів Герміону до вільного столика.
- То як відсвяткувала Різдво?
- Та нормально, - стенула вона плечима. - Нічого особливого. А як було у «Рончика-Бончика»?
- Зараз розкажу, - відповів Гаррі. -Але чуєш, Герміоно, чи не можеш ти…
- Ні, не можу, - рішуче урвала вона його. - Навіть не проси.
- Я думав, що минуть різдвяні…
- Гаррі, це Гладка Пані видудлила бочку п'ятсотлітнього вина, а не я. То про які важливі новини ти хотів мені розповісти?
Вона була надто сердита, щоб з нею сперечатися, тож Гаррі на деякий час забув про Рона й переповів їй підслухану розмову Мелфоя зі Снейпом.
Коли він закінчив, Герміона якийсь час замислено сиділа, а тоді запитала:
- А ти не думаєш…
- …що він прикинувся, ніби пропонує допомогу, щоб хитрощами змусити Мелфоя розповісти, що той задумав?
- Так, - погодилася Герміона.
- Ронів тато й Люпин теж так думають, - неохоче визнав Гаррі. - Але це доводить, що Мелфой таки щось замислив. Згодна?
- Згодна, - поволі відповіла вона.
- І він виконує накази Волдеморта, як я й казав!
- Гм… а чи хтось із них згадував Волдеморта? Гаррі насупився, намагаючись пригадати.
- Не пам'ятаю… Снейп точно казав «твій хазяїн», а хто ж іще то міг бути?
- Не знаю, - закусила губу Герміона. - Може, його батько?
Вона, заглиблена у свої думки, дивилася в другий бік кімнати, не помічаючи навіть, як Лаванда лоскоче Рона. -А як там Люпин?
- Не дуже, - відповів Гаррі й розповів їй про Люпинове перебування серед вовкулак і про труднощі, які в того виникли під час виконання завдання. - Ти коли-небудь чула про Фенріра Ґрейбека?
- Чула! - стривожено підтвердила Герміона. - І ти, Гаррі, теж чув!
- Коли, на історії магії? Ти ж добре знаєш, що я ніколи не слухаю…
- Ні-ні, не на історії магії… Мелфой залякував ним Бор-джина! - нагадала Герміона. - На алеї Ноктерн, невже не пам'ятаєш? Він сказав, що Ґрейбек-давній друг родини, який перевірятиме, що поробляє Борджин!
Гаррі витріщився на неї з роззявленим ротом.
- Я й забув! Але ж це доводить, що Мелфой - смерте-жер, бо інакше як він міг підтримувати зв'язок з Ґрейбеком, ще й наказувати тому, що робити?
- Підозріло, -ледь чутно погодилась Герміона. -Хіба
- Ой, та перестань, - роздратувався Гаррі, - тут уже нічого не вигадаєш!
- Можливо, то було порожнє, нічим не підкріплене залякування.
- Як тебе просто дивуюся, - похитав головою Гаррі.-
Побачимо, хто з нас має рацію… Герміоно, ти ще захочеш узяти свої слова назад - так, як зараз воліли б це зробити в міністерстві. До речі, я ще ж посварився з Руфусом Скрімджером…
І далі цілий вечір вони дружно лаяли Міністерство магії, бо Герміона, як і Рон, вважала, що після всього, що міністерство влаштувало Гаррі торік, звертатися до нього по допомогу - величезне нахабство.
112 
